Головна » 2015 » Грудень » 1 » ЖИТТЯ - В КИПУЧІМ ВИРІ СПРАВ (№ 99 від 1 грудня 2015 року)
17:03
ЖИТТЯ - В КИПУЧІМ ВИРІ СПРАВ (№ 99 від 1 грудня 2015 року)

ЖИТТЯ - В КИПУЧІМ ВИРІ СПРАВ

Дослідний завод Фізико-технічного інституту низьких температур з моменту свого відкриття  в 1970-х роках став на тривалий період для Валок знаковим  підприємством, важливим не тільки для працевлаштування валківчан, а й іміджу району. Завдяки своєму статусу  високотехнологічного, передового підприємства і продукції завод зробив наш район  відомим далеко за межами України.
А спеціалізувався ДЗ ФТІНТ переважно на випуску кріогенного обладнання, зокрема холодильних установок НАСТ для авторефрижераторів. Хоча були в його практиці й замовлення для інших галузей, у тому числі й космічної. Зрозуміло, що й технічне оснащення підприємства було відповідним – високоточним, складним, за останнім словом науки. Важливе місце належало й енергозабезпеченню заводу. Більше десятиліття енергетичну службу ДЗ ФТІНТу практично від самого його початку очолював Леонід Йосипович  Сільванський, який на той час уже був високопрофе­сійним фахівцем в енергетичній галузі.
А починав Леонід Йосипович свій  шлях у професію 1950 року, коли, маючи  семикласну шкільну  освіту, вступив у Харківський технікум  залізничного транспорту. Закінчивши його із спеціальністю техніка-електрика, працював за призначенням аж в Іркутській області, відслужив в армії. Це був час, коли країна ще заліковувала завдані війною рани, відбудовувалося народне господарство, споруджувалися нові підприємства й об’єкти соціальної сфери, активно велася й електрифікація, особливо в сільській  місцевості. І потреба в спеціалістах-енергетиках була велика.
Після роботи за фахом у різних установах області, коли заочно здобув вищу освіту в Харківському полі­технічному інституті, Леонід Йосипович за сімейними обставинами повернувся  в рідні Валки, де працював  у РЕМі на інженерних посадах. Робота була відповідальна, пов’язана з побудовою нових і ремонтом існуючих підстанцій та ліній електропередач. А Леонід Йосипович завжди відзначався ретельністю, точністю, наполегливістю і зі своїми  професійними обов’язками справлявся відмінно.
Коли ж започатковувався завод ФТІНТ і проводився набір кадрів, причому велике значення надавалося кваліфікації й  професіоналізму претендентів, Л.Й. Сільванському запропонували посаду головного енергетика, зважаючи на його  високу  фахову грамотність і практичний досвід. Отож його можна з повним правом вважати одним  із творців підприємства. Він був учасником його спорудження з найпершого корпусу, пізніше разом з делегацією фахівців “пробивав” у Києві газифікацію, особисто був знайомий з багатьма науковцями, в тому числі академіками Б. Патоном, Б. Вєркіним.
Та все ж основна діяльність Леоніда Йосиповича була пов’язана з енергозабезпеченням заводу – ним керував, контролював і за нього відповідав. І роботу цю виконував бездоганно, про що свідчать його численні відзнаки, в тому числі медаль “За доблесний труд”. Крім того, він був вимогливим і уважним наставником для молодих працівників, яких тоді багато приходило на завод, заслужено мав беззаперечний авторитет у колективі. Також Леонід Йосипович був задіяний у спорудженні житла заводчанам, а наприкінці 1980-х – очисних споруд, здавав їх в експлуатацію. І досі, треба сказати, не випускає з поля зору їх роботу і дуже болісно сприймає вкрай занедбаний зараз стан споруд.
Все життя Леоніду Йосиповичу  притаманна висока  громадська активність. Він обирався депутатом міської ради чотирьох скликань, з виходом на заслужений відпочинок майже на 20 років очолив ветеранську організацію заводу, а нині – її почесний голова, багато  допомагає своїм наступникам слушними  порадами і пропозиціями. При цьому він завжди залишався турботливим батьком і люблячим  дідусем.
Взагалі Леонід Йосипович – людина  дуже принципова, небайдужа, досі, незважаючи на поважний вік, переймається різними питаннями життя міста, ветеранського буття. Переживши в дитинстві воєнне лихоліття, він близько до серця  приймає проблеми дітей війни і немало докладав зусиль для їх вирішення. Комусь така активність ветерана може здатися незручною настирливістю. Але практично завжди він  спрямовував свою енергійність, клопітливість на користь загалу.
І, вітаючи Леоніда Йосиповича з 80-річним ювілеєм, який він щойно зустрів, зичимо йому добра, бадьорості й надалі залишатися таким же неспокійним, небайдужим, не старіючим душею.

Є. Куперман,
голова ветеранської організації ДП ДЗ ННЦ ХФТІ НАНУ.

Категорія: Ветеранська | Переглядів: 175 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: