Головна » 2015 » Травень » 30 » ВІД ВАЛОК ДІЙШОВ ДО БЕРЛІНА (№ 44 від 30 травня 2015 року)
17:01
ВІД ВАЛОК ДІЙШОВ ДО БЕРЛІНА (№ 44 від 30 травня 2015 року)

ВІД ВАЛОК ДІЙШОВ ДО БЕРЛІНА

У кожного з нас є своє найдорожче, найулюбленіше свято. Для мене, сина фронтовика, це – День Перемоги. Ним освячене все моє життя. І хоч невпинний час все далі в минуле відносить спогади про батька, я прагну зберегти в серці кожне його слово, кожну  розповідь.
Фронтова біографія мого батька розпочалася другого дня війни. Ми з мамою провели його до військкомату, попрощалися, плачучи. Він, як і багато інших, призваних того дня валківчан, став бійцем 245-го окремого  лінійного батальйону зв’язку. Цей підрозділ з повним правом можна назвати валківським, адже його основу складали понад 400 бійців – мешканців нашого міста. В їх числі був і мій батько, Павло Самійлович.
З Харкова батальйон  направили на захід, де йшли жорстокі бої з ворогом. Доки наша територія не була окупована, від нього  приходили листи-трикутники. Батько писав, що настрій у нього і його земляків-побратимів бойовий, що перемога буде за нами. Потім зв’язок обірвався...
У складі 18-ї армії Південного фронту 245-й батальйон зв’язку з боями залишав наші міста і села. В районі Миколаєва армія потрапила в оточення. Прорив оборони ворога   на станції Грейгово обійшовся батальйону втратою половини особового складу. Далі був відступ до Кавказу. Армія вела жорстокі  оборонні бої, поступово переламуючи ситуацію. Завдяки мужності наших бійців і вмілій воєнній тактиці ворожий наступ нарешті було зупинено. Під натиском наших військ ворог почав відступати.
Далі бойовий шлях батальйону проліг на Захід. Однією з пам’ятних віх на цьому шляху, як згадував батько, стала Ковельська  операція. За успішне її проведення 245-й батальйон зв’язку одержав  нагороду – орден Олександра Невського. А за визволення Варшави йому було присвоєно почесне  найменування  Варшавського. Потім батальйон у складі 1-го Білоруського фронту брав участь у штурмі Берліна. Батько розповідав, якою складною була ця операція. Ворог чинив шалений опір, здавалося, що горить усе – земля, повітря, будинки. Стояв страшний гуркіт. А коли все стихло, згадував батько, не вірилося, що буває така тиша, аж у вухах дзвеніло. Бійці батальйону, як і мріяли, залишили свої підписи на рейхстазі. 
Про те, як воювали зв’язківці 245-го батальйону, свідчать їх нагороди: орденами нагороджено 45 бійців, медалями “За відвагу” та “За бойові заслуги” – відповідно 48 та 126 воїнів. Серед тих, хто відзначений цими медалями, був і мій батько, Павло Самійлович Вовк.

О. Вовк,
син фронтовика.
М. Валки.
На знімку: мій батько в Берліні.

Переглядів: 170 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: