Головна » 2015 » Серпень » 15 » ВДЯЧНЕ СЕЛО ЗА НАУКУ ДОБРА (№ 66 від 15 серпня 2015 року)
17:02
ВДЯЧНЕ СЕЛО ЗА НАУКУ ДОБРА (№ 66 від 15 серпня 2015 року)

ВДЯЧНЕ СЕЛО ЗА НАУКУ ДОБРА

    Навчати дітей, нести їм знання, плекати в них паростки добра – справа дуже відповідальна. Тому й ставлення до  педагогів у суспільстві, громаді особливе. Часто  педагогіку обирають своєю професією ще в дитинстві під впливом улюблених шкільних вчителів або ж маючи за приклад батьків-освітян. Ось так і Віра Володимирівна Маркевич – багаторічний педагог Сидоренківської школи - в професію прийшла стежкою своєї мами.
    Цей світ маленька Віра вперше побачила в селі на Вінничині. Туди 1943 року потрапила з Коломацького району разом з односельцями її мама, коли фашисти, відступаючи, гнали з собою й мирне населення, знайшла там свою долю. По війні молоде подружжя з донечкою повернулося на Коломаччину. Та за кілька років від фронтових ран помер батько Віри, і на її маму  лягли всі турботи  про господарство та двох малих діток. Незабаром сім’я оселилася в Очеретовому, де в школі працювала Вірина  мама. Саме ця школа стала й для Віри рідною і, так би мовити, знаковою. Там вона здобувала знання, вчилася старанно і наполегливо. Там,  придивляючись  до роботи педагогів,  почала замислюватися про те, як би то й самій  вчителювати, коли виросте.
   Вирішальним кроком до здійснення дитячої мрії став для Віри вступ до Харківського педінституту, закінчивши який, вона за щасливим збігом обставин одержала призначення в свою рідну Очеретівську школу.
    Вчителі, а тепер уже колеги, зустріли свою  колишню ученицю тепло, допомагали швидше набути практичних навичок викладання, ділилися досвідом. Допомагала Вірі стати хорошим педагогом і мама. Та вона й сама працювала багато і захоплено, адже цей  фах обрала  зважено, за покликом серця.
    У 1975 році в Сидоренковому побудували нову красиву  десятирічку, куди перебралася школа з Очеретового. Отож в освітянському житті Віри Володимирівни почалася нова сторінка. На той час вона вже склалася як педагог - мовник і літератор. Відповідальна і сумлінна в ставленні до роботи, вона завжди ретельно готувалася до занять і проводила їх цікаво, творчо, так, щоб навчальний матеріал учні сприймали і засвоювали із задоволенням, щоб одержували тверді знання з правопису, прищеплювала інтерес до української літератури. І не дарма її вихованці неодноразово ставали призерами районних і обласних предметних олімпіад.
    Школярі любили ці її уроки рідної мови, любили спокійний і переконливий голос своєї вчительки, її розповіді і пояснення. Своїм вмінням знайти ключ до дитячих сердець Віра Володимирівна викликала повагу і у вихованців, і у їх батьків. Вміла й спитати з не дуже старанних учнів, була вимогливою, але й незмінно справедливою, доброзичливою.
    А ще Віру Володимирівну дуже поважали як класного керівника. Стосунки в класі вона будувала на принципах взаємної поваги і підтримки, дружби, готувала з вихованцями чудові вечори та інші шкільні заходи, вміла захопити спільною працею. Учні бачили в ній не тільки вчителя і наставника, а й уважного старшого товариша, порадника. Чимало наших випускників, наслідуючи  її, обрали освітянський фах. Педагогом стала і її донька, продовжуючи родинну справу.
    У Сидоренківській школі Віра Володимирівна – одна з найдосвідченіших педагогів. Більше 40 років віддала вона улюбленій справі, учням. За багаторічну працю має багато відзнак, які  свідчать про її високу педагогічну майстерність.
   Завжди активно брала участь Віра Володимирівна в житті громади, захоплювалася хоровим співом. Разом з нашим сільським самодіяльним колективом була учасницею мистецьких заходів різних рівнів аж до республіканського.
    Зараз Віра Володимирі­вна на заслуженому  відпочинку. Важка хвороба підірвала її здоров’я, але не відмежувала від громади, від рідного колективу. Колеги часто  провідують її, приносять  новини шкільного життя. Підтримують зв’язок зі своєю  вчителькою й колишні учні та її рідні – донька й онук. І це спілкування, щира підтримка і вдячність додають Вірі Володимирівні життєвих сил, допомагають боротися з недугом.
    А сьогодні ми всією громадою вітаємо шановну Віру Володимирівну з 70-річчям, бажаємо здоров’я, благополуччя, витримки і дякуємо за науку добра нашим дітям, за віддане школі життя.

В. Шатравка,
голова ветеранської організації Сидоренкового.

Категорія: Наші земляки | Переглядів: 188 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: