Головна » 2016 » Лютий » 2 » В ЙОГО РУКАХ КНИГИ НАРОДЖУВАЛИСЯ (№ 11 від 2 лютого 2016 року)
02:07
В ЙОГО РУКАХ КНИГИ НАРОДЖУВАЛИСЯ (№ 11 від 2 лютого 2016 року)

В ЙОГО РУКАХ КНИГИ НАРОДЖУВАЛИСЯ

За час існування дослідного  заводу ФТІНТ працювали на ньому переважно фахівці кріогенної  та суміжних  галузей. Проте, були на підприємстві й працівники спеціальностей, начебто далеких від його основного  виробничого  спрямування. Ось як Павло  Тимофійович Тугай - може, й не єдиний у районі на той час, та вже точно  найква­ліфікованіший палітурник. Здавалося б, що може бути спільного  у сфери низьких температур з поліграфією?  Та роботи у Павла Тимофійовича було завжди  хоч відбавляй, і не уявляю, як би  ми, заводчани,  обходилися без його  майстровитих  рук і професійного  вміння.
Павло Тимофійович з покоління дітей війни. Змалку знає, що таке втрати, нестатки, важка праця. П’ять  років йому було, коли на фронті загинув батько і один  із трьох  старших  братів.  Ще навчаючись у Мельниківській школі, хлопчина почав працювати у місцевому колгоспі. А після семирічки вже став повноправним колгоспником, виконував різні роботи, зарекомендував себе старанним трудівником.
Потім була служба в армії, де Павло пройшов спеціальну підготовку для роботи із секретною документацією. Ці знання йому знадобилися згодом, коли кілька років працював у райвійськкоматі начальником секретного відділу і у нас на заводі.
Ще в послужному списку Павла Тимофійовича робота у Валківській промартілі імені Комінтерну. Пізніше вона стала цехом Мерчицької меблевої фабрики. До війни ж там  виготовляли  брички, тому в народі назва бричкової ще довго зберігалася за промартіллю.  На підприємстві виготовляли різні меблі, тож Павло Тимофійович одержав там хорошу підготовку як майстер деревних справ.
Тривалий період - більше 20 років у Павла Тимофійовича  пов’язаний з Валківською друкарнею, де він і освоїв професію  палітурника, всі її тонкощі, особливості і став справжнім віртуозом цієї справи. Переплітати в обкладинки, надаючи форму книги, йому доводилося там найрізноманітнішу  друковану продукцію - і друкарні, й інших  організацій.  Заслужено  славу вправного палітурника мав, у області на  Дошці пошани кращих  поліграфістів значився. Навіть у сусідні райо­ни його запрошували документи оправляти. Якось випало П.Т. Тугаю представляти район на змаганнях палітурників, організованих   Облполіграфвидавом. Був він там  єдиним чоловіком серед жіночого контингенту і повернувся з перемогою.
Саме палітурною справою при  технічному відділі Павло  Тимофійович  займався на ДЗ ФТІНТ. І була  вона тут життєво необхідна, адже вся сила-силенна різної документації заводу із штатом у 800 осіб, безліч креслень на продукцію, інші технічні, а також  адмі­ністративні, бухгалтерські матеріали, звіти всіх  відділів і підрозділів повинні були зберігатися в архіві заводу і контролювалися обласним і республіканським галузевим керівництвом.
З обов’язками своїми Павло Тимофійович справлявся професійно і дуже відповідально. Його роботи навіть брали  для зразка на інші   підприємства нашої системи, на них  вчилися там палітурники.
А ще в свій заводський період Павло Тимофійович захопився різьбою  по дереву, основи якої одержав ще, очевидно, в промартілі, і чеканкою. Майструвати вчився самотужки, вивчав спеціальну літературу. В його  руках рештки деревини  ставали дивовижної краси скриньками, мереживними вазочками, рамками для фото, предметами домашнього  вжитку і ще багатьма речами не просто функціональними, а й   естетично  привабливими, здатними прикрасити оселю.
На роботі теж знайшлося застосування цьому захопленню Павла Тимофійовича. Разом з художником-оформлювачем Олексієм Поповим він виготовляв усю заводську наочність, оздоблював інтер’єр приміщень, готував  подарунки-сувеніри працівникам до свят і ювілеїв. Багато валківчан  і досі зберігають ці його  роботи. Неодноразово Павло  Тимофійович ставав учасником виставок місцевих умільців, востаннє - 2008 року, одержував відзнаки.
Останнім часом за станом здоров’я Павло Тимофійович уже, на жаль, не може   займатися улюбленою  справою, хоча душа дуже цього прагне. Близько до серця приймає ветеран і нинішній плачевний стан заводу, якому віддав стільки років, сил, праці. Охоче спілкується з колегами, які  завжди з вдячністю  згадують нашого заводського майстра. А ми всім колективом вітаємо Павла Тимофійовича з 80-річчям, яке він відзначив минулого тижня, зичимо йому здоров’я, добра і душевного затишку.

 

Є. КУПЕРМАН,
голова ветеранської організації  ДП ДЗ ННЦ ХФТІ НАНУ.

Категорія: Ветеранська | Переглядів: 205 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: