Головна » 2015 » Травень » 19 » СЛОБОЖАНЩИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВУЛИЦЬ... КАРЛА І РОЗИ (№ 41 від 19.05.2015 року)
17:05
СЛОБОЖАНЩИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВУЛИЦЬ... КАРЛА І РОЗИ (№ 41 від 19.05.2015 року)

СЛОБОЖАНЩИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ
З ВУЛИЦЬ... КАРЛА І РОЗИ

«Слобожанщина починалася з Валок» - виграшний бренд, запропонований місцевими краєзнавцями, привертає все більший інтерес до нашого міста в любителів старовини. Завдяки своєму географічному розташуванню Валки в різні епохи перебували у вирі історичних подій. Назва міста походить від величного валу-перекопу, яким наші далекі предки перегородили Муравський шлях-вододіл для захисту від войовничих загарбників. У середині XVII ст. саме біля цього валу виросла прикордонна фортеця - Валківський (Можеський) острог, з якої почалося залюднення Дикого поля.
Слобожанщина починається з Валок і тепер, утворивши своєрідні ворота посеред головної автомагістралі України на межі з історичною Гетьманщиною. На жаль, знайомство з регіоном гостей, що їдуть до нас із лівого і правого берегів Дніпра та з усієї Європи, починається не з вулиць Харківської і Полтавської, як було колись, а із названих  іменами Карла Лібкнехта і Рози Люксембург. Пояснити гостям, та і самим собі, звідки таке пошанування у Валках німців, про яких навіть на їх батьківщині забули, досить важко. Залишається лише констатувати прикрий факт, що історичні назви на «іноземні» наші центральні вулиці поміняли в один момент. Сталося це майже сто років тому за рішенням «райвоєнсовєта», що був центральним органом місцевої влади. У березні 1919 року валківчани лягли спати на вулицях Харківській та Полтавській, а прокинулись...
Одначе прокидатися ми починаємо лише тепер. Те, на що ніяк не могла зважитися нерішуча місцева влада, одним махом зробили народні депутати, ухваливши напередодні Великодня історичні закони про заборону комуністичної ідеології та комуністичних символів. Цей  закон вимагає скасувати усі назви та утворення, нав’язані нам без урахування думки громади, повернути колишні, або запропонувати нові, які були б природними, вмотивованими і зрозумілими, доповнювали образ історичного міста.
Закон дає право місцевій громаді  цивілізовано демонтувати пам’ятник колишньому вождю пролетаріату, який продовжує підноситися над Валками, замінивши собою шість величних храмів, колись по-варварськи зруйнованих за його волею. Щоправда, можна й залишити, адже “наш” Ленін, мабуть, єдиний із тисяч наявних, відвернувся від Росії і вказує на Європу...
    Заодно замінимо аварійний обеліск у парку біля старого базару, встановивши на його місці  гранітний пам’ятний знак на вшанування жертв громадянської війни (його вже виготовлено на замовлення міської ради). У війні, де брат ішов на брата, а син - на батька, не могло бути героїв, були тільки жертви. Серед цих жертв - юне подружжя Лаптєвих, яке у 1920-х роках було прислане до нас із Тули знищувати «класових ворогів», місцеві комуністи Дідоренко, Борщ, Неробов, юний більшовик Павлик Морозов, що увічнені в назвах валківських вулиць, як герої.
Без усяких мотивацій, на хвилі ідеологічного популізму потрапили до місцевого топонімічного списку (топоніміка - наука про географічні назви) прізвища вождів минулої історичної доби: Артем, Бауман, Дзержинський, Кіров, Котовський, Куйбишев, Пархоменко, Постишев, Чапаєв, Чубар, Щорс, не кажучи вже про Леніна.
Партійно-мілітарний підтекст мають площа 50-річчя Жовтня, вулиця Жовтнева, проспект Радянської Армії та провулок Червоноармійський, провулки Радянський, Комсомольський, Піонерський.
У минулому, на відміну від нових часів, назви ніколи не давалися випадково. Вони влучно відтворювали особливості природи тієї чи іншої місцевості, економічні, історичні, культурні та побутові умови життя людей тощо. Взявшись за деполітизацію назв, жителі Валок та населених пунктів району мають змогу  повернути своїм площам, проспектам, вулицям, провулкам, паркам, скверам назви, які б враховували історію, культурні традиції, місцеві особливості, вшановували імена видатних земляків, були близькими і дорогими кожному мешканцю.
Користуючись нагодою, пропоную своїй вулиці у селі Гонтів Яр (замість безликої «Першотравнева») присвоїти ім’я Миколи Гнатовича Ковері – талановитого керівника, героя війни і праці, який безліччю добрих справ довів свою безмежну любов до рідного села.
 У відповідь на офіційне звернення до музею Валківського міського голови Валерія Скрипніченка, краєзнавці пропонують своє бачення оновленої валківської топоніміки. Крім  вулиць Харківська і Полтавська, історичну назву треба повернути вулиці   Благовіщенська, яка нині носить ім’я Леніна, - вшанувавши храм, що знаходився на ній до середини 1930-х років. Проспекту Леніна можна дати ім’я Григорія Сковороди, адже у храмі Різдва Богородиці (Рогозівському), який розташовувався саме тут, видатний філософ бував і, за легендами, мало не обвінчався із валківчанкою.
 Колись робилася спроба перейменувати вулицю Кірова на честь партизанського полководця Никифора Коляди (він родом із Костева), але місцеві жителі ініціативи не підтримали. Є ще одна пропозиція - присвоїти вулиці ім’я відомого українського письменника Гордія Коцюби (Коцегуба), теж уродженця Костева, якого було страчено в розпал сталінських репресій.
Вулиці Лаптєвих варто дати ім’я видатного українського фізика академіка Вадима Манжелія, який разом із мамою жив тут у будинку №23. До речі, потребує увічнення ще один вчений - у назву наявної у місті вулиці Павлівської варто внести уточнення, назвавши її вулицею професора Андрія Павловського (цей  уродженець Валок був знаменитим математиком і одним із перших ректорів Харківського університету). Провулок Піонерський, який раніше звався Соборним, можна назвати Свято-Преображенським. Зважаючи на те, що Валки є центром аграрного регіону, центральну міську площу можна назвати Майданом Хліборобів. Одній із вулиць Мошурівки треба присвоїти ім’я офіцера, загиблого в зоні АТО, Андрія Ольховського, який народився у цьому мікрорайоні. Вулицю Жовтневу можна перейменувати на честь видатного піаніста Володимира Селівохіна, який донедавна любив тут відпочивати.
Вулиці, у назві якої використано кальку із російської «Кузнечна»,  можна дати ім’я видатного українського співака Миколи Частія, котрий тут народився. Потребує зміни інша калька, що потрапила в назву провулку «Майський».
Одну із найдовших у Валках вулиць, імені Щорса, яка обмежовує так звану Бабирку,  пропоную назвати іменем прославленої радянської актриси Валентини Сєрової, яка тут народилася й жила у дошкільному віці.
Варіантів багато, а вибрати треба найбільш виважені й точні. Наші Валки, що належать до Ліги історичних міст України, як і вся Валківщина, ніби самим Богом призначені для перетворення в одну із туристичних перлин. Отож кожному валківчанину треба серйозно задуматися над тим, як зробити малу батьківщину привабливішою, доглянутішою, цікавішою. Оновлена топоніміка, покладена на місцевий грунт, неабияк підніме імідж нашого старовинного українського регіону.

Тамара Поліщук,
директор Валківського краєзнавчого музею.

Переглядів: 270 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: