Головна » 2015 » Вересень » 26 » ПОЄДНАЛА З ПОЛЕМ ДОЛЯ (№ 79 від 26 вересня 2015 року)
17:00
ПОЄДНАЛА З ПОЛЕМ ДОЛЯ (№ 79 від 26 вересня 2015 року)

ПОЄДНАЛА З ПОЛЕМ ДОЛЯ

   Така вже особливість нашого часу -  постійно прискорюється ритм життя, даруючи нам нові й нові зміни. Щоб  адаптуватися до них, ми й самі в чомусь маємо змінюватися. Для молоді це - не проблема, а ось людям старшого покоління все усталене, звичне здається єдино вірним. Нині, наприклад, чимало юнаків і дівчат прагнуть спробувати себе в багатьох професіях, легко змінюючи види діяльності, шукаючи найперспективніший для професійного, а значить, і кар’єрного росту.
   А ось для більшості наших ветеранів найголовні­шим було знайти справу до душі, єдину на все життя. Що ж, різні часи - різні підходи, і кожен з них по- своєму вірний. Головне, щоб потім людина не шкодувала про зроблений  вибір.
   Оглядаючись із висоти восьми десятиліть на пройдений шлях, Микола Мусійович Мандрич з повним правом може сказати,  що все життя займався тим, до чого лежала душа. А покликанням його стала хліборобська справа.
   Народився він у Мельниковому, в селянській родині, у період, коли Україна ще не оговталася від страшного голоду. Батьки працювали в колгоспі, за непомірно важку працю майже нічого не отримували,  сім’я жила бідно. Про дитинство в Миколи Мусійовича залишилися гіркі спогади - злидні, війна, повоєнна розруха.
   Трудовий шлях свій він розпочав рано, відразу після закінчення семи класів, бо треба було  допомагати батькам. Спершу трудився на різних роботах у радгоспі «1 Серпня». Потім була армія. Повернувшись додому, став працювати в колгоспі в своєму селі, знову на різних роботах. Та невдовзі в господарстві помітили, що тягнеться хлопець до техніки і руки вмілі має, отож направили його навчатися  на курси механізаторів. 
   Перший свій трудовий іспит Микола склав у безкраїх казахських степах - по закінченні навчання вся їх група поїхала на цілину. За високі показники, досягнуті на збиранні врожаю, молодий механізатор отримав свою першу трудову відзнаку - грамоту керівництва радгоспу. Відтоді й стала  хліборобська праця справою його життя.
    Не одне десятиліття віддав він цій справі. Сумлінно трудився в колгоспі «Шлях Леніна», не було в господарстві такої роботи, якої б йому не доручали. А спеціалізацією його стало буряківництво. Багато років поспіль сіяв, доглядав, вирощував цукрові буряки. На закріплених за ним площах збирав високі врожаї, за що отримував і премії, і грамоти від правління колгоспу.
   Добре зарекомендував себе Микола Мусійович і в колгоспі «Дружба» (до Благодатного переїхав за сімейними обставинами). Працював там механізатором ще й після пенсії. Нині він уже давно - на заслуженому відпочинку. І хоч літа беруть своє, та ще тримає невелике господарство, город. Часто провідують його діти, які живуть у Валках, онуки та правнуки. За працьовиту вдачу, щирість і доброзичливість поважають ветерана односельці.
   Цими днями Микола Мусійович  Мандрич відзначив  своє 80-ліття. До численних вітань рідні приєднується і ветеранська громада села, від усієї душі бажаючи ювіляру здоров’я і бадьорості ще на довгі роки.

В. ТКАЧЕНКО,
голова ветеранської організації Благодатного.

Категорія: Наші земляки | Переглядів: 247 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: