Головна » 2017 » Червень » 17 » МЕДРЕФОРМА: ЗАПИТАННЯ, ЩО ПОКИ БЕЗ ВІДПОВІДЕЙ (№ 48 від 17 червня 2017 року)
17:00
МЕДРЕФОРМА: ЗАПИТАННЯ, ЩО ПОКИ БЕЗ ВІДПОВІДЕЙ (№ 48 від 17 червня 2017 року)

МЕДРЕФОРМА: ЗАПИТАННЯ, ЩО ПОКИ БЕЗ ВІДПОВІДЕЙ

Верховна Рада 8 червня проголосувала законопроект №6327, що, по суті, дає старт медичній реформі в Україні. Довкола самого документу не вщухають пристрасті: противники називають його “сирим”, а лобісти вказують, що для впевненої  ходи реформи потрібні й інші законопроекти. І депутати насправді мали ухвалити два урядові законопроекти – уже  згадуваний №6327 “Про державні фінансові  гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” і №6329 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”. Проголосували  ж тільки перший і в першому читанні. Тож запитань щодо пропонованих новацій поки що справді чимало.

Ось наприклад, пацієнту гарантують, що він сам зможе обирати лікаря та медичний заклад, без жодної прив’язки до місця проживання. З конкретним лікарем пацієнт має укласти  контракт на  надання медичних послуг. Більше того, нас запевняють, що для обслуговування можна буде обирати як державну, так і приватну клініку.
А тепер запитання: чи уявляють творці законопроекту життя сільської глибинки? Для мешканця великого міста вибрати сімейного лікаря може й не проблема, а з кого вибирати селянам, де одна амбулаторія чи ФАП на кілька сіл? І хто оплачуватиме транспортні витрати, якщо, наприклад, житель Серпневого захоче укласти контракт з сімейним лікарем з м. Харкова чи Полтави?
Пропонованою медичною реформою передбачається триступенева оплата медпослуг. Гарантований, або так званий “зелений” пакет оплачується державою. До нього входить первинна (сімейний лікар), екстрена (невідкладна) допомога, а також паліативна допомога (хворим зі смертельними недугами, зокрема онкологією).
Якщо стосовно “червоного” пакета все більш-менш зрозуміло, бо за передбачені ним  послуги – стоматологію та естетичну (всілякі пластичні операції) медицину - пацієнт платитиме тільки з власного гаманця. То до “синього”, що передбачає співфінансування держави і пацієнта, знову ж таки маса запитань: який  розподіл часток; якими будуть тарифи на консультації вузькопрофільних лікарів, на лікування в стаціонарі, проведення операцій, і що робити, коли на співоплату у пацієнта немає грошей?
Ще одна обіцяна новація – відмова від паперових медкарток і створення електронного реєстру пацієнтів. За твердженням розробників, це дасть можливість не лише лікарю отримати картину стану здоров’я пацієнта, а й самому пацієнту   записатися до лікаря онлайн, отримати  електронний рецепт, мати доступ до електронної карти і можливість електронного направлення до спеціаліста.
От тільки знову хочеться запитати: а хто гарантуватиме збереження лікарської таємниці, якщо від хакерських атак зараз не застрахована практично жодна база даних, і чи відомо посадовцям у столичних кабінетах, що якісний інтернет у багатьох населених пунктах ще проблема, і що переважна більшість  селян середнього і поважного віку, які й найбільше потребують медичних послуг, взагалі  користуватися комп’ютерами не вміють?
Не дуже зрозуміла і анонсована МОЗ реформа служби медичної допомоги. Її мета – скоротити час  приїзду швидкої з 15-20 хвилин до 4-8. Для цього планують  розширити мережу під­станцій, а також залучити до роботи  парамедиків. 
Але хто відповість, куди повезе парамедик без вищої медичної освіти, який закінчив тільки курси, скажімо пацієнтку з сильними болями в животі? До хірурга, гастроентеролога, гінеколога або, може, до нефролога. Чи простіше буде дати знеболювальні ліки, а там – будь-що буде?
Перелік  подібних запитань можна ще продовжувати. А ще сподіватися, що перш, ніж почнуться реформи, на кожне з них буде чітка відповідь. Інакше доведеться з прикрістю повторити  за англійським журналістом і письменником Г. Частертоном: “На кожному історичному етапі початок кінця мав видимість реформ”.

 

Підготувала
І. Терещенко.  

 

Переглядів: 52 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: