Головна » 2015 » Травень » 16 » КРІЗЬ РОКИ ПРОНЕСЕНА ПАМ'ЯТЬ (№ 40 від 16.05.2015 року)
14:04
КРІЗЬ РОКИ ПРОНЕСЕНА ПАМ'ЯТЬ (№ 40 від 16.05.2015 року)

КРІЗЬ РОКИ ПРОНЕСЕНА ПАМ'ЯТЬ

Так розпорядилася доля, що й мені випало стати дитиною війни. А точніше - сиротою війни, бо те страшне лихоліття забрало моїх батьків.
Майже все моє життя пов’язане з Валківщиною, зі Старим Мерчиком. По закінченні школи в Краснокутському районі вчилася тут в аграрному технікумі, а по тому більше  40 років працювала в селищі листоношею. Тут виросли мої діти. А колись до війни на Валківщині, в райкомі  комсомолу працювала моя мама Клавдія Миколаївна, уродженка Краснокутського району. Пізніше  вона, педагог за фахом, викладала в одній із сільських  шкіл Броварського району на Київщині. Директором тієї школи працював мій батько Григорій Микитович Кузьменко. Побралися вони за кілька років до війни. Коли ж почалася Велика Вітчизняна, Броварський райком партії залишив  батька для партизанської роботи. Так у тилу  ворога було створено партизанський загін імені  В.І. Леніна, командиром якого став мій батько. Разом з ним на боротьбу з фашистськими окупантами пішла  моя мама, залишивши мене під опікою бабусі.

У моїй дитячій пам’яті ті події не збереглися, бо коли почалася війна, мені ще й двох років не минуло. Так само не пам’ятаю й своїх батьків. Знаю їх з фотокарток та розповідей бабусі,  яка розказувала мені й про діяльність партизанського загону. А ще - зі спогадів батькового бойового  побратима, начальника штабу загону Афанасія Леонідовича Світличного - до речі, батька відомої радянської кіноактриси Світлани Світличної, з яким ми познайомилися, листувалися й зустрічалися по війні. Саме рятуючи його в одному з боїв, була поранена моя мама і від цієї  рани померла.
Діяв партизанський загін не тільки на Київщині, воював у Чернігівській, Сумській і Харківській областях. Деякий час у загоні були й ми з бабусею. А коли на початку 1943 року партизани прийшли рейдом у краснокутські ліси, ми з нею залишилися в її рідному селі Качалівці. Бабуся теж допомагала партизанам - хліб пекла, була зв’язковою і якось ледь не загинула, коли про її зв’язок із загоном хтось повідомив  гітлерівцям.
Після визволення Київської області загін з’єднався з діючою армією. А мого батька як досвідченого партизанського командира залишили в розпорядженні штабу партизанського руху. І незабаром він одержав нове завдання - у вересні 1944-го його було направлено в Угорщину на допомогу місцевим партизанам, де він був комісаром бригади імені Яношика.
Про його бойову долю в цьому загоні мені відомо мало. Знаю тільки, що там воював він більше  півроку, в одному з боїв був поранений і потрапив у полон. Звільнили його радянські війська, які навесні 1945-го визволили Угорщину. Повернувшись до Києва, довго лікувався, але наслідки того поранення і перебування в полоні остаточно підірвали його здоров’я, і восени  того ж року батька не стало. Поховали його в Києві на Лук’янівському кладовищі. Оце й усі відомості, які мені залишилися про батьків. Та ще - їх довоєнні знімки і численні документи воєнної пори, що підтверджують їх участь у партизанському  рухові.
Спроб розшукати місце останнього спочинку батька я не полишала, але були вони невдалими. І ускладнювалися ще й тим, що його прах, як з’ясувалося, пізніше було перепоховано. І тільки нещодавно мої пошуки благополучно завершилися  завдяки моєму сусіду - ветерану-афганцю Ігорю Олексійовичу Журавському. Він добре знає історію моєї сім’ї і з власної ініціативи взявся мені допомогти. Перебуваючи в Києві на лікуванні, витратив чимало особистого часу, але місце поховання мого батька розшукав, зробив його знімок.
Не можу передати словами свою вдячність Ігорю Олексійовичу за його увагу й турботу і почуття, які мене переповнюють, адже справдилися мої сподівання багатьох десятиліть. Прикро тільки, що за станом здоров’я вже майже  не виходжу з дому. І все ж не втрачаю надії, що ще знайдуться сили для далекої дороги, і зможу вклонитися могилі рідної людини.

Н. СІРКО,
ветеран праці.
сел. Старий Мерчик.

 

Переглядів: 191 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: