Головна » 2015 » Червень » 16 » ЙОГО ЖИТТЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ В УЧНЯХ (№ 49 від 16 червня 2015 року)
17:04
ЙОГО ЖИТТЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ В УЧНЯХ (№ 49 від 16 червня 2015 року)

ЙОГО ЖИТТЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ В УЧНЯХ

У квітні цього року пішов із життя непересічний музикант, талановитий вчитель музики, вмілий керівник і організатор (свого часу він очолював музичну школу в Дворічній, а згодом і у Валках) Микола Ілліч Шаповал. Вечір його пам’яті відбувся в залі районної ради. Зібралися тут колишні учні й колеги Миколи Ілліча, представники валківської громади, всі, хто  щиро шанував його талант.
Він з дитинства поспішав жити й творити. І були на це вагомі причини. Щедро наділений багатьма обдаруваннями, він прагнув поділитися ними з людьми. А ще - Миколку в десятилітньому віці спіткала важка хвороба. В ті тяжкі хвилини хлопчина відкрив для себе поезію Лесі Українки. Її рядки: «Щоб не плакать, я сміялась» не просто вразили хлопця - вони стали його життєвим принципом. Тільки він, щоб не плакать, сам для себе співав народні пісні...
Глядацький загал познайомився з унікальним талантом хлопця дещо пізніше, коли він, тоді вже учень Валківської дитячої  музичної школи, вийшов у вишитій  мамою сорочці на районну сцену і, акомпануючи собі на гітарі, заспівав пісню «Орлёнок». Ні він сам, ні глядачі, які так  гаряче аплодували юному виконавцю, не знали тоді, що ця  пісня стане для нього доленосною. І він не тільки сам злетить до творчих висот, а й допоможе досягти цих висот багатьом своїм учням.
Коли готувався концерт пам’яті Миколи Ілліча, організатори спробували порахувати, скільком же вихованцям за 45 років педагогічної діяльності він дав путівку в творче життя. Та це виявилося дуже нелегкою справою. Троє його колишніх учнів здобули вищу музичну освіту, близько трьох десятків закінчили музичні  училища, а вже тих, хто різного часу навчався в закладах освіти мистецького, педагогічного профілів, годі й перелічити. А якби всі, кого за своє творче життя вчив музиці М.І. Шаповал, вирішили зіграти одним багатоголосим оркестром, то оркестр цей зайняв би,  напевно, всю центральну площу нашого міста.
Про все це, про життєвий  і творчий шлях Миколи Ілліча щиро й проникливо розповідала на вечорі його дружина Ольга Миколаївна. Теплими спогадами ділилися про свого вчителя його колишні учні і вихованці. А ще - в пам’ять про вчителя вони дарували присутнім музичні твори в своєму виконанні.
Щедрими оплесками нагороджували всі гітаристів Артура Сардаряна і Максима Шикова, баяністку Тетяну Івахненко, цьогорічного випускника Харківського  Державного університету мистецтв ім. Котляревського Миколу Дорожка. До речі М. Дорожко натхненно зіграв усю концертну програму для баяна, яку він виконував перед державною комісією в університеті.
Справжньою окрасою і кульмінацією концертної програми став виступ  лауреата багатьох національних і міжнародних конкурсів неперевершеного баяніста Віталія Кириченка, який успіхами своїми багато в чому завдячує Миколі Іллічу Шаповалу. Були на концерті й гості - інтернаціональний  музичний колектив Палацу студентів одного з харківських вузів. Нікого не залишив байдужим також виступ одного з перших учнів М.І. Шаповала, а потім і колеги, з яким Микола Ілліч працював у Дворічанському районі, М.М. Кутька. А на закінчення вечора учасники концертної програми проникливо, зі сльозами на очах, виконали улюблений романс Миколи Ілліча «Гори, гори, моя звезда».
Нині його зірка горить вже в інших  світах, даруючи своє світло всім, кого він любив, для кого був учителем і другом.

В. ЄВТУШЕНКО,
І. ЦІКАЛО.
Фото авторів.

Переглядів: 186 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: