Головна » 2015 » Листопад » 3 » ЇХ НЕПОВТОРНИЙ СВІТ ЛЮБОВІ (№ 91 від 3 листопада 2015 року)
17:01
ЇХ НЕПОВТОРНИЙ СВІТ ЛЮБОВІ (№ 91 від 3 листопада 2015 року)

ЇХ НЕПОВТОРНИЙ СВІТ ЛЮБОВІ

Крім свят державних і професі­йних, у кожного з нас є свої, родинні, які ми відзначаємо разом із близькими нам людьми. Саме така дата постукала нещодавно у двері світлої, затишної оселі Миколи Панасовича та  Любові Федорівни Дяченків. У  передостанній день жовтня виповнилося 55 років відтоді, як поєднали вони свої долі, ставши на весільний рушник. 
Народна мудрість каже: коли твої плани розраховані на рік - сій жито; на десятиліття - сади дерева; на віки - виховуй дітей. Микола Панасович та Любов Федорівна і сіяли і саджали, і будували. А ще - ростили, виховували хорошими людьми двох синів та доньку.
Немало труднощів довелося обом їм пережити - воєнне дитинство, голод 1947-го року. Батько Любові Федорівни не повернувся з війни, тож сім’ї було особливо скрутно. Трудовий шлях свій і Люба, і Микола розпочали ще підлітками, аби хоч якось допомогти родинам.
Люба влаштувалася працювати листоношею. Обслуговувала кілька сіл, і в спеку, і в негоду долала польовими дорогами за день не один десяток кілометрів. Микола після закінчення школи пішов працювати в колгосп. Як і більшість сільських хлопців, тягнувся до техніки, тож господарство направило його навчатися на механізатора. Отримавши професію, старанно оволодівав усією сільськогосподарською технікою. І вже невдовзі не було такої роботи в колгоспі, з якою б він не впорався. Поважали його в господарстві і за привітну, доброзичливу вдачу. Він завжди був готовий допомогти товаришу,  стати на захист того, хто цього потребував.
Певно, не випадково звела їх доля - обоє працелюби, щирі, до людей з відкритим серцем ідуть. Покохали один одного, як це буває тільки в юності - вірно, на все життя. Після одруження Люба теж пішла трудитися в колгосп.  Полола ланки - по п’ять гектарів цукрових буряків, овочі в городній бригаді вирощувала. А взимку  на тваринницькій фермі працювала підмінною дояркою. І всюди була серед перших. Як і її чоловік, який багато років поспіль вирощував високі врожаї кукурудзи.
По сорок років пропрацювали Микола Панасович та Любов Федорівна в сільськогосподарському виробництві. Обоє мають чимало подяк від керівників господарства. За багаторічні відмінні показники в роботі Микола Панасович нагороджувався туристичною путівкою до Болгарії та Румунії.
Не менш важливим і значущим був і їх материнський та батьківський труд. Попри всю свою зайнятість вони завжди знаходили час на виховання дітей, зумі­ли створити для них свій, добрий, неповторний, затишний світ. Світ любові і радості,  який і нині зігріває дітей та внуків своїм теплом, дарує їм наснагу, силу  долати всі випробування непростого нашого життя. І діти, і внуки виросли працьовитими, порядними, шанованими людьми. Сини Юрій Миколайович та Володимир Миколайович працюють водіями в приватних сільгосп­підприємствах, донька Тамара Миколаївна - директором Баранівського сільського Будинку культури. Двоє внуків ще навчаються у вузах, троє вже здобули вищу освіту і працюють. Є в Миколи Панасовича та Любові Федорівни й  іще одна  радість - маленький правнучок Матвійко. Дідусь і бабуся дуже люблять його.
Живуть Любов Федорівна і Микола Панасович у Дмитрівці Коломацького району. Село це багато літ входило до складу нашого району. Валківщина не раз вшановувала працьовите подружжя за трудові досягнення, тут знають і пам’ятають Дяченків, тут живуть їх діти й онуки. Микола Панасович і Любов Федорівна й досі з інтересом читають нашу газету, цікавляться життям валківчан. Тож разом із їх великою родиною ми щиро вітаємо ювілярів зі  смарагдовим весіллям, зичимо міцного здоров’я і всіляких гараздів ще на багато-багато літ.


В. ЄВТУШЕНКО.

Категорія: Без категорії | Переглядів: 206 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: