Головна » 2016 » Січень » 12 » "Я ВИБРАЛА ДОЛЮ СОБІ САМА..." (№ 5 від 12 січня 2016 року)
17:02
"Я ВИБРАЛА ДОЛЮ СОБІ САМА..." (№ 5 від 12 січня 2016 року)

"Я ВИБРАЛА ДОЛЮ СОБІ САМА..."

«... І що зі мною  не станеться, у мене  жодних претензій нема до долі - моєї обраниці...» Ці рядки з поезії класика української  літератури Л. Костенко ветеран  сільгоспвиробництва Надія Антонівна Завгородько вважає  своїм життєвим кредо. Справді, з усіх  можливостей і доріг, які колись відкривалися юній Надійці з урахуванням її здібностей, уподобань і обставин, вона цілком зважено обрала непросту, сповнену тривог і трудів долю хлібороба. І ніколи про свій вибір не шкодувала, хоча були на цьому шляху і труднощі, й невдачі, й нерозуміння, але й багато доброго, важливих досягнень і здобутків.
Надійка рано усвідомила, що до неї,  доньки шанованої в селі вчительки, вимогливість в односельців значно вища, ніж до інших дітей. Тому старалася ні в навчанні, ні в поведінці батьків не підвести. Виростала серйозною, дисциплінованою, цілеспрямованою, разом з батьками виховувала в собі незаспокоєність,  пра­цьо­витість і прагнення в будь-якій справі досягти вершини. Це прагнення потім неодноразово втілювала в життя.
У старших класах, після польоту першої жінки-космонавта В. Терешкової, всерйоз «захворіла» космосом. І не абстрактно, а наполегливо йшла до мети - займалася спортом, вивчала  технічні дисципліни, відвідувала заняття аероклубу в Харкові, стрибала з парашутом, після школи вступила в авіаінститут. Студенткою другого курсу успішно пройшла відбір дівчат до Зоряного містечка. Але вже в загоні з підготовки космонавтів Надію підвело здоров’я, і шлях  до позаземних польотів для неї закрився.
Та духом вона не занепала. І коли не вдалося  підкорити небо, повернулася до землі, в якій коріння її роду. Агрономія була в Надії найсильнішим захопленням після льотної справи. Роки навчання в сільгоспінституті імені В. Докучаєва були цікавими і насиченими. Безліч громадських справ, наукова робота, участь  у художній самодіяльності, спортивні змагання, поїздки на цілину помічником комбайнера, практика трактористкою на молдавських виноградниках... І врешті направлення в аспірантуру по закінченні вузу з відзнакою. Але Надія віддала перевагу практичній роботі в полі.
Подальша діяльність Надії  Антонівни - це постійна самоосвіта і накопичення досвіду. І коли 1980 року повернулася в село свого дитинства Черемушну, вже мала грунтовні практичні знання з насіннєзнавства, агрохімії, кормовиробництва, навички керівника, здобуті в господарствах області. В місцевій «Червоній ниві» працювала на різних ділянках, досконало вивчаючи кожну - завідуючою током, заступником голови правління, головним агрономом. А в  35 років очолила колгосп і одержала широке поле для діяльності, для застосування набутих  знань і досвіду. І Надії Антонівні дійсно  вдалося  багато зробити для розвитку господарства й села.
Це був час появи нових  форм  господарювання, і вона активно  їх  запроваджувала  в колгоспі, що давало добрі результати. Госпрозрахунок, цехова структура управління, колективний і сімейний підряди, підсобні промисли, переробка... В  рослинництві - нові технології, сорти і культури, сівозміни, оновлення технічного  парку. В тваринництві - максимальна механізація, реорганізація кормозабезпечення, використання сінажу, корнажу, трав’яного борошна, комбісилосів, нові способи заготівлі кормів. Широко залучалися в обидві галузі новітні наукові розробки.
Активно  велося в «Червоній ниві» спорудження виробничих  приміщень. Крім власних будівельників у колгоспі постійно  працювали 5-7 найманих бригад. Маючи  достатній прибуток, господарство могло  дозволити собі виплату пристойних преміальних  працівникам та різних матеріальних заохочень, вкладати  чималі кошти в розвиток інфраструктури. Щороку до мільйона карбованців витрачалося на оновлення села. Поліпшувалися побутові умови у виробничих підрозділах, будувалося житло зі зручностями, прокладалися нові асфальтівки, газопровід, водогін...
Не завжди і не в усіх односельців така бурхлива діяльність голови  зустрічала розуміння і підтримку. Доводилося переконувати, роз’яснювати, посилати в інші господарства і регіони за досвідом, проводити навчання і вчитися самій, юридично, еконо­мічно. 
Планів, мрій і роботи в Надії Антонівни завжди було стільки, що часто доби не вистачало. Десь побачивши якусь новинку, цікавинку, вона вже думала, як запровадити  її в Черемушній. Буденність життя її ніколи не влаштовувала. Хотілося ще і ще  справжньої, живої роботи, де можна було б реалізувати  свої задуми і знання, досягти високих позитивних результатів.
Робота забирала в Надії Антонівни майже всі сили і час. А тим часом її уваги потребували й двоє дітей, для яких вона, рано  овдовівши, залишилася і мамою, і татом. Вдома у дітей були свої обов’язки по господарству, які чітко виконувалися. Крім того, син Сергій щоліта працював у колгоспі - пастухом, помічником комбайнера. Попри всю  свою  зайнятість Надія Антонівна вихованням займалася як належить, і навчання контролювала, і дозвілля сина й доньки організовувала, ходила  з ними на лижах і по гриби до лісу, возила на екскурсії і до театру, допомагала готуватися до шкільних конкурсів.
Нині Надія Антонівна давно на заслуженому відпочинку. Часто  підводить  здоров’я, та вона, як і замолоду, не втрачає присутності духу, не журиться і не кориться незгодам. Порається на городі, багато читає, не втрачає інтересу до подій у селі й районі, багато  спілкується і з готовністю відгукується на будь-які прохання чи потреби, з якими до неї  звертаються. І кожну доручену справу виконує на совість,  досі відчуваючи відповіда­льність за рідне село, за його мешканців. І від цього додається їй наснаги і життєвих  сил, як і від  спілкування з дітьми й онуками - своєю  надійною підтримкою й опорою.
Так, у дружньому і родинному колі Надія Антонівна наприкінці минулого року зустріла свій ювілей. Тож  нехай ще довго залишається молодою і неспокійною  її душа, а життєва нива врожаїться добрими справами і людською шаною.

 

І. ЦІКАЛО.

Категорія: Ветеранська | Переглядів: 233 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: