Головна » 2015 » Серпень » 18 » ІВАН СІРКО У НЕПОКІРНИХ ВАЛКАХ (№ 67 від 18 серпня 2015 року)
17:00
ІВАН СІРКО У НЕПОКІРНИХ ВАЛКАХ (№ 67 від 18 серпня 2015 року)

ІВАН СІРКО У НЕПОКІРНИХ ВАЛКАХ

    Наші древні Валки здавна славилися своєю бунтівною вдачею: козацькі повстання ХVІІ століття, селянські виступи ХХ століття… З огляду на те, що жоден населений пункт на Харківщині не знав за свою історію такої кількості повстань і погромів, яку знали Валки, дослідники слобожанської минувшини охрестили наше місто «містом непокірних». Сьогодні згадаємо перше валківське повстання, очолюване кошовим отаманом Запорізької Січі Іваном Дмитровичем Сірком, якого називають однією з найбільш легендарних і улюблених історичних постатей козацької епохи.

   Майбутній козацький ватажок народився на початку ХVІІ століття в слободі Мерефа Харківської губернії. На історичну сцену Сірко виступив у 1654 році. Тоді він, як і більшість запорожців, виступив проти Переяславської ради, відмовившись від присяги московському царю Олексію Михайловичу. У 1659 році Івана Сірка обрали кошовим отаманом, яким він залишався до самої смерті. З тих пір протягом 26 років Сірко вважався центральною фігурою Запоріжжя, і навіть усієї України. Перший дослідник біографії кошового отамана Дмитро Яворницький прискіпливо підрахував кількість перемог Івана Сірка: за жодної поразки їх набралося 55. «Великий талант полководця, хоробрість, мужність поєднувалися в ньому з безмежною відданістю народній справі, - повідав історик, - це була розважлива, мудра, демократична, до аскетизму скромна у побуті й глибоко віруюча людина. На Січі Іван Сірко жив у курені, їв разом із козаками з одного казана, носив, як і всі, простий одяг». За кількасторічне існування Січі жоден отаман не зажив такої любові й шани серед січового товариства, які мав наш герой.
    Звістка про народне повстання українців проти царських воєвод застала Івана Дмитровича у слободі Артемівці (поблизу Мерефи), де проживала його родина – жінка та четверо дітей. Довго не роздумуючи, Сірко вирішив підтримати гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького у боротьбі проти московського царя Олексія Михайловича. Він відразу ж створив невеликий загін, об’єднавши його з повстанцями, а потім очолив їх. Достеменно невідомо, що налаштувало Сірка проти Москви: гніт російських воєвод та бояр на Україні чи особисті мотиви. Але історичні факти свідчать, що 10 березня 1668 року у Змійові піднявся бунт на захист козацьких прав, очолюваний полковником Харківського слобідського полку Іваном Сірком. 
    Наступного дня ватажок зі своїм трьохтисячним загоном був уже під Харковом, сподіваючись, що це місто приєднається до повсталих, але помилився. Харків’яни, за незначним винятком, залишилися вірними цареві. Зате  у Валках склалася протилежна ситуація: все місто, жителями якого на той час були самі українці, стало на бік повсталих.
    Після того, як підняте Іваном Сірком повстання на Слобожанщині уляглося, московський цар не пробачив Валкам «зради» і наказав відбудовувати зруйноване місто, а потім і заселити його виключно росіянами. Як зазначає один із валківських літописців Євген Альбовський, «ненадійним черкасам (примітка автора: черкасами тоді називали українських козаків), очевидно, побоювалися довірити місто, яке стояло на такому важливому місці.» Але виконати царський указ виявилося неможливим через малолюдність російських міст, підпорядкованих бєлгородському воєводі. Господарями Валок знову стали українські козаки. 
    Відбудовою міста наказали зайнятися богодухівцям Григорію Рогозенку та Кирилу Остапенку. У 1672 році місто вже було повністю відновлене. Окрасою нових Валок стала дерев’яна церква Архангела Михаїла, збудована сотником Рогозенком. Знаходилася вона навпроти сучасної друкарні.
      Давно минули козацькі часи. Та не минула слава козацька. Україна завжди пам’ятатиме своїх мужніх і безстрашних захисників Вітчизни. Аби їх слід не загубився в лабіринтах історії, працівники валківського краєзнавчого музею запропонували одну з валківських вулиць назвати ім’ям славетного кошового отамана Запорізької Січі Івана Дмитровича Сірка, нескорений дух якого пробуджував національну свідомість валківчан.


Т. ЛАБАЗОВА, 
науковий співробітник Валківського краєзнавчого музею.


На знімку: кошовий отаман Запорозької Січі Іван Дмитрович Сірко на картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

 

 

Категорія: Наша історія | Переглядів: 318 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: