Головна » 2015 » Листопад » 10 » ГОСПОДИНЯ ДИТЯЧОГО ДОМУ (№ 93 від 10 листопада 2015 року)
17:00
ГОСПОДИНЯ ДИТЯЧОГО ДОМУ (№ 93 від 10 листопада 2015 року)

ГОСПОДИНЯ ДИТЯЧОГО ДОМУ

Свого часу ДНЗ “Яблунька” на Посуньках у Валках був першим повоєнним дитсадком не тільки у місті, а й районі. З ним пов’язаний значний період трудової біографії Марії Артемівни Малахай, людини напрочуд світлої і доброї,  завзятої вдачі і непростої долі, яка впродовж 25 років  очолювала цей дитсадок.
У педагогіку, чи точніше – дошкільне  виховання, юна Марійка прийшла у повоєнну пору. Спершу працювала в колгоспі, разом з односельцями піднімала зруйноване війною  рідне Шевченкове. А що зі школи її  приваблювала робота з дітьми, то здобула професію інспектора-методиста з дошкільної освіти у  Харківському педінституті і 1948 року прибула за призначенням працювати у Валки. Тут у дитсадку №2, який тоді знаходився на вулиці Дідоренка, почалася її діяльність вихователя.
Часи були  нелегкі. Люди ще не  отямилися після страшної війни, не загоїлися завдані нею рани. Дорослим було важко, а що вже  казати про дітей, які бачили бомбування, спалені будинки, смерть рідних. Непросто було повернути їх до нормального життя, якого більшість  з них не пам’ятали, а то й не знали. Бувало, залишених без нагляду дітей забирали прямо з вулиці. В дитсадку всі малюки одержували хороше харчування і державний одяг – те, чого в ту пору  вони не мали вдома. Дитсадок був  таким собі острівцем дитинства, де  малята жили, оточені щирою  турботою і любов’ю.
Для Марії Артемівни він став  справжньою профе­сійною  школою, де вона проявила себе талановитим  педагогом і вихователем. В 1950-х роках випало їй представляти  ра­йон на республіканській конференції освітян-дошкільників, де  ділилася  своїми напрацюваннями з колегами з інших регіонів.
Тож коли 1963 року Марію Артемівну  призначили завідуючою  дитсадком №1 на Посуньках, вона вже мала достатній  практичний досвід, підкріплений  теоретичними знаннями, які вона  постійно  розширювала.
Та все одно це була нелегка ноша – дитячий садок, де тоді вже налічувалося до сотні  вихованців і з кожним роком додавалося. Заклад приймав дітей також із прилеглих сіл, мав групу з цілодобовим перебуванням, а також ясельну групу немовлят, адже в той період післяпологова  відпустка надавалася мамам лише на три місяці. Про  побутові зручності, які дошкільні заклади мають нині, можна було  тільки мріяти. В посуньківському дитсадку, приміром, було пічне опалення, харчоблок знаходився в підвалі, воду підвозили конем з колодязя біля ставка, прали  руками. Катастрофічно не вистачало місця.
Тож Марії Артемівні випало  реконструювати заклад, в чому  їй сприяли тодішні міський голова М.А. Пляка, завідуючий райвідділом освіти М.І. Степаненко. Було добудовано групові кімнати, котельню, господарські приміщення, підведено водогін, а згодом і центральне опалення, впорядковано подвір’я. Причому чимало робіт на будівництві  виконували самі працівники дитсадка разом із завідуючою і батьками вихованців.
У садочку працював колектив  дружний, роботящий, творчий, відданий справі виховання. І в цьому теж була велика заслуга Марії Артемівни, яка зуміла створити таку атмосферу добра і затишку для вихованців. Багато уваги, як належить, вона приділяла організації навчально-виховного процесу з індивідуальним підходом до кожного  вихователя, постійно працювала над підвищенням фахового рівня – свого і колег. Очолюваний нею  дитсадок був базовим для методичної роботи з дошкільного виховання в ра­йоні й неодноразово ставав переможцем у змаганнях дитсадків району.
Під керівництвом Марії Артемівни одержали свій  перший  досвід педагогічної роботи  чимало майбутніх завідувачів ДНЗ району, вихователів-методистів. Сама вона не раз відзначалася грамотами усіх рівнів до міністерського і має найголовнішу педагогічну нагороду – звання  “Відмінник  народної освіти”. Професію педагогів-дошкільників обрали й обидві її доньки.
Для нас, молодших колег, Марія Артемівна досі залишається взірцем справжнього педагога, вихователя, надійним  старшим товаришем. З нею завжди цікаво спілкуватися і на професійні, і на звичайні наші повсякденні теми, одержуючи  неабиякий заряд енергії й оптимізму, все життя їй притаманних. Навіть не скажеш, що цій  дивовижній жінці кілька днів тому виповнилося 90.
Всі ми, її колеги, щиро вітаємо Марію Артемівну з ювілеєм, низько вклоняємося за її трудове життя і зичимо  многая літа здоров’я, тепла і радості.

 

Т. Гамоліна,
голова  ветеранської  організації дошкільних закладів Валок.

Категорія: Ветеранська | Переглядів: 241 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: