Головна » 2017 » Квітень » 25 » ГОСПОДАР - ЙОГО ЗВАЛИ У НАРОДІ, І ВІН ЗВАННЯ ЦЕ З ГОРДІСТЮ НОСИВ (№ 33 від 25 квітня 2017 року)
17:00
ГОСПОДАР - ЙОГО ЗВАЛИ У НАРОДІ, І ВІН ЗВАННЯ ЦЕ З ГОРДІСТЮ НОСИВ (№ 33 від 25 квітня 2017 року)

ГОСПОДАР - ЙОГО ЗВАЛИ У НАРОДІ, І ВІН ЗВАННЯ ЦЕ З ГОРДІСТЮ НОСИВ

Це - рядки з вірша Митрополита Харківського й Богодухівського Владики Никодима, присвячені пам’яті О.С. Масельського.
Олександр Степанович родом був не з Валківщини - народився він на Кіровоградщині. Доля поєднала його з валківською землею у 1974-му році, коли отримав призначення на посаду голови виконкому районної ради, а невдовзі став першим секретарем Валківського райкому КПУ. Пропрацював Олександр Степанович в нашому  районі п’ять років - до  січня 1979-го, коли був переведений на керівні посади в область. Але для багатьох на Вал­ківщині,  хто його знав, працював разом, спілкувався, звертався задля вирішення якихось  господарських чи особистих  питань, він залишився в пам’яті людиною-легендою, про якого завжди  згадують  з теплом і повагою. Бо був він не лише  талановитим керівником, вмілим господарником, а й  надзвичайно неординарною  особистістю,  з добром у серці, пронесеним через  усе життя.
Нажаль, доля відміряла Олександру Степановичу лише неповних 60 років життя - його серце перестало битися 12 квітня 1996 року. Та хоча вже й минув 21 рік від цієї  тра­гічної дати, пам’ять  про  О. С. Масельського залишається немеркнучою, бо в серцях багатьох зберігаються теплі спогади про нього, а про енергійність, невгамовність його натури, вміння працювати і керувати нагадують багато  добрих справ, втілених в життя цією непересічною людиною.
У нашому краї одна із них - Валківський ліцей, який носить  ім’я Олександра Степановича. Адже будівництво нової  сучасної  школи у Валках було  його  мрією. І не забув він про неї, уже й працюючи на керівних посадах  у Харкові. Будівництво школи було  розпочато  1989 року під особистим контролем О. С. Масельського, який регулярно навідувався до Валок, щоб  переконатися, чи все робиться так, як він замислив. 
Передчасна смерть Олександра Степановича позначилася і на долі новобудови - на тривалий час роботи тут теж завмерли. І лише в 2001-му першу чергу  нової школи було  відкрито. А звати  її так і продовжували - школа Масельського. Тож цілком закономірно, що невдовзі навчальному закладу вже офіційно було присвоєно  звання О.М. Масельського. 
Пам’ять  про Олександра Степановича зберігається не лише на   фасаді будівлі, де кожен, хто  проїздить чи проходить повз, може прочитати напис «Школа імені О.С. Масельського Героя України», а й у душах та серцях учителів і ліцеїстів. Своїм відкритим, вдумливим поглядом з великого портрета на стіні, що знаходиться в іменному холі ліцею, він стрічає кожного.
А як порадів би Олександр Степанович, коли  б побачив  ліцей сьогодні - оновлений, оснащений найсучаснішою  освітньою  технікою, де навчаються справді талановиті і багатогранно обдаровані учні!
Керівництво  району та навчального закладу попіклувалися й про  те, щоб оновити, осучаснити  і хол ліцею ім. О.С. Масельського. Тут було проведено ремонтні роботи, експозиція холу поповнилася чудово виготовленими стендами, що  розпо­відають про  життєвий шлях і трудову діяльність Олександра Степановича.
Урочисте відкриття оновленого холу зібрало  не лише педагогів та   учнів ліцею, керівників району. Провести  цей день  спогадів і шани  у Валки приїхала й донька О.С. Масельського Ірина Олександрівна. Вона  щиро дякувала всім присутнім за пам’ять, яку про її батька так  турботливо бережуть учні та вчителі ліцею, за небайдужість і дієву підтримку цього  навчального  закладу керівництвом району. До слів подяки Ірина Олександрівна від щирого  серця  додала і чудовий подарунок ліцеїстам - найсучасніший телевізор, а двом кращим учням ліцею - Дмитру Дарагану та Артему Тарапаті - грамоти й іменні стипендії.
Цікаву екскурсію підготували для  гостей школярі, докладно   ознайомивши  усіх  з експози­ційними матеріалами в холі імені О.С. Масельського, а директор ліцею В.І. Грєхова гостинно запросила  побувати  в навчальних кабінетах, де справді рівень оснащення і можливостей вражає й надихає на навчання, творчість, розвиток - усе те, про що, безумовно, мріяв Олександр Степанович, коли започатковував будівництво  нової  школи у Валках, школи, котра зараз  гордо  носить ім’я людини, чиє життя справді є  прикладом для нащадків.

 

Фото І. ТЕРЕЩЕНКО.

Переглядів: 62 | Додав: salal | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: