Головна » 2015 » Липень » 14 » ​АЛЬТЕРНАТИВ ОБ’ЄДНАННЮ НЕМАЄ (№ 57 від 14 липня 2015 року)
17:01
​АЛЬТЕРНАТИВ ОБ’ЄДНАННЮ НЕМАЄ (№ 57 від 14 липня 2015 року)

АЛЬТЕРНАТИВ ОБ’ЄДНАННЮ НЕМАЄ

Валківський міський голова  як член Асоціації міст України побував у складі української делегації з обміну досвідом у Польщі. Про враження від побаченого і почутого під час   цієї поїздки - у розмові нашого кореспондента з В.В. Скрипніченком.

- Валерію Володимировичу, Польща, як відомо, вже  пройшла період впровадження адміністративних реформ. А значить, на  практиці можна оцінити їх результати. До чого зараз прийшли поляки?

- Насамперед відзначу досить високий  рівень прийому української делегації. Прямо з борту літака нас запросили на зустріч у канцелярії Президента Республіки Польща, на якій були присутні керівники великих міст (їх там називають президентами) і бур­містри - очільники середніх та невеликих міст. Йшлося про реформи, які  чекають Україну, і які відбулися в Польщі.

До речі, поляки першими 25 років тому  провели адміністративне  реформування. Слід зазначити, що сьогодні вони прийшли до чіткого розмежування повноважень, ліквідації вертикалі влади й фінансового забезпечення місцевого  самоврядування. Адже левова частка коштів залишається у гмінах  (гміна - первинна ланка сільського, сільсько-міського об’є­днання чи невеликих міст, які є основою місцевого самоврядування) та містах, одним словом, на місцях.

Загалом у Польщі існує триступенева градація населених пунктів: гміни й міста, міста чи декілька  об’є­днаних гмін із функціями повіту та воєводство - кілька об’єднаних повітів.

Наприклад, ми побували в місті Міньськ-Мазовецькі та  у гміні  Мрози. Перше враження - скрізь чистота, клумби квітів, пам’ятники, лавочки, урни, багато будується нових об’єктів, багато  ремонтується з використанням новітніх будівельних технологій.

- Тобто Ви переконалися, що в Польщі адмінреформа і об’єднання громад дали позитивні результати. А яким процес адмінреформування Ви бачите у нас?

- Ми вже маємо закон про добровільне об’єднання територіальних громад, виписаний практично за польським досвідом. Залишається його розумно втілити в життя. Громади на місцях мають визначитися, з ким і як їм об’єднуватися, щоб давати собі раду, щоб бути самодостатніми. Єдине, що разом із повноваженнями вони мають отримати також і ресурс - землю й кошти.

А ще сьогодні для успішного проведення реформи в Україні бракує інформації. Людям треба більше і активніше пояснювати ті переваги, які вони  отримають внаслідок об’єднань громад, розвіювати чутки, що за кожною довідкою, яку нині видає сільрада, треба буде їхати в район (чи повіт), бо насправді повноваження старостам у селах надаються дуже широкі.

Маємо розуміти й те, що реформи апріорі не можуть бути  популярними, бо це вихід із зони комфорту. Але побувавши у Польщі, я твердо переконався - іншого шляху, як  реформування, у нас немає.  Бо там люди живуть нормально, добре живуть.  У нас же самодостатніми є тільки великі міста, а прилеглі до них сільські населені пункти по суті своїй не можуть бути  самодостатніми. А от об’єднуючись із більш чисельною громадою, вони реально можуть реалізувати свої повноваження.

- На сесії міської ради вже  розглядалася ініціатива щодо об’єднання з Валківською довколишніх Гонтів-ярської, Костівської, Кобзарівської і Черемушнянської громад. Але сільські громади  вас не підтримали. Як Ви думаєте, чому?

- Наше сільське населення з великою обережністю підходить до будь-яких адміністративних змін не випадково. Бо люди мають сумний досвід об’єднань, які відбувалися при раднаркомах, коли з карти країни зникали не те що хутори, а цілі села. Але у польських гмінах я не побачив навіть слідів деградації, вони  розвиваються, навіть у невеличких селах відчувається прогрес, є молодь. Те ж саме має бути і в наших самодостатніх об’єднаних громадах. Наприклад, всі питання благоустрою мають вирішуватися виконавчим комітетом.  Кожен населений пункт представлятиме  староста,  який матиме рівне право голосу з головою громади.

А щодо об’єднання територіальних громад у нашому районі, то я твердо переконаний - об’єднання корисне і потрібне.  Бо це - загальноєвропейська тенденція. І якщо ми обрали євпропейський шлях розвитку, то альтернативи об’є­днанню громад немає.  Але це об’єднання має бути добровільним. І  міська рада готова без будь-яких застережень чи вимог вести переговори з усіма сільськими радами, розташованими довкола районного центру. Я готовий до діалогу з кожним сільським головою у зручний для нього час.

Скажімо, вже зараз, якщо не  об’єднавшись в одну громаду, то хоча б на підставі Закону про співробітництво громад, можна було б вирішити ряд проблем на взаємовигідних умовах. Скажімо, організувати транспортне сполучення Костева, Валок і Гонтового Яру, домовившись про співфінансування громадами соціального, тобто безплатного для людей автобусного маршруту. Або ж  забезпечити дошкільним вихованням дітей Кобзарівки, налагодивши їх регулярне підвезення до ДНЗ «Веселка». Спільними зусиллями можна вирішити питання вивезення сміття з довколишніх сіл, як це робиться вже у  Валках, відновити вуличне освітлення сільських вулиць і ще багато чого.

Я впевнений, громади почнуть об’єднуватися після того, як побачать  позитивний приклад тих, хто  першими зважиться на це - так званих «пілотних» проектів. Але ж, як  відомо, хто стане першим, той і отримає більше - і фінансів і можливостей. Скажімо, коли на засіданні  круглого столу,  присвяченого  практичним аспектам реалізації добровільного об’є­днання територіальних громад, що  проходив днями в Харкові, була озвучена орієнтовна сума фінансування, яку  можуть отримати громади-»пілотники», у більшості присутніх аж очі округлилися Тому, я вважаю, зараз важливо відкинути особисті амбіції, посадові чи  депутатські, і починати  домовлятися, в усякому разі, спілкуватись, обговорювати, йти на компроміси. У першу чергу це треба зробити заради самих же громад.

Бесіду вела 
І. ТЕРЕЩЕНКО.

Категорія: Місток | Переглядів: 218 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: