Головна » 2016 » Лютий » 2 » ПРИНАДИ "КОЛОБАНЬКИ" (№ 11 від 2 лютого 2016 року)
17:01
ПРИНАДИ "КОЛОБАНЬКИ" (№ 11 від 2 лютого 2016 року)

ПРИНАДИ "КОЛОБАНЬКИ"

Торік у Валківському краєзнавчому музеї пройшов  семінар-тренінг «Перспективи розвитку зеленого туризму на Валківщині». Серед його учасників    була і Світлана Омельковець – представниця сільської родини, котра першою в нашому районі облаштувала власну садибу для прийому туристів під назвою  «Колобанька». Пропонуємо  читачам газети запис розмови зі Світланою Миколаївною.

- Форма відпочинку в сільській місцевості під назвою зелений туризм ґрунтується на ініціативі конкретної родини, яка надає городянам власне житло та забезпечує їх продуктами харчування, виробленими у підсобному господарстві. Які обставини  посприяли тому, що в Добропіллі з’явилася  «Колобанька»?
- До створення садиби зеленого туризму нашу родину підштовхнула неповторна краса слобожанського краю, щедрі українські землі з багатим історичним минулим. Добропілля походить від назви «добре поле». Зразуміло, що в давнину люди не просто так нарекли наше рідне село. Родючі землі, сосновий бір та дубовий гай, зелені ярки, де буяє розмаїття цілющих трав - здається, сам Бог велів створити серед цієї розкоші природи, на березі мальовничої водойми, місце для відпочинку втомленого від цивілізації міського жителя.
- Але ж для  приваблення  туриста ставка і мальовничої природи замало?
- Так,  цього дійсно замало. Започаткувати власну справу виявилося не так просто, як спершу гадали. Та головне, що в нас був приватний будинок і велике бажання працювати. А туристи почали їхати до нас тоді, коли родина вклала у започатковану справу власну душу.
Наші батьки, Микола Іванович та Валентина Адамівна, не тільки  звели будинок, а й забезпечили його багатьма принадами, які  сподобалися нашим гостям. Скажімо, тато, який є вмілим теслею, крім оригінальних лав, стільців, віконних рам, навіть зумів ще й корабель до садиби “пришвартувати”. Матуся, будучи вправним кухарем, турбується про те, щоб наші туристи скуштували найсмачніші страви української кухні. Пропонуючи меню, керуємося сімейними і народними традиці­ями, старовинними рецептами, використовуємо тільки екологічно чисті, натуральні продукти, вирощені на власному городі.  У гостей також є можливість приготувати шашлик на мангалі або підсмажити рибу, яку вони самі спіймали в ставку.
- Відпочинок – це не тільки переміщення у приємне  або безлюдне місце, а ще й пошук розмаїття в проведенні вільного часу.  Що ваша родина пропонує туристам, крім проживання і харчування ?
- Гостям нашої садиби ми пропонуємо  екскурсії історичними місцями, спільне святкування народних та календарних свят, концерти місцевих виконавців, різноманітні майстер-класи. Городян приваблює, скажімо, можливість долучитися до традиційних занять сільських жителів: вони залюбки  набувають навиків жати серпом і косити косою, рубати дрова,  поратися на городі, доглядати домашніх тварин, збирати гриби та ягоди тощо. І, звичайно ж, родзинкою саме нашої садиби є відвідання справжньої лазні на дровах, з духмяними березовими, дубовими віниками, чаєм із трав, відром-водопадом та купіллю із цілющою джерельною водою. До речі, завдяки туристам, які полюбляють  у  нас «колобанитися»,  народилася і назва садиби -  «Колобанька».
- Сільський зелений туризм визнано пріоритетним напрямком державної політики. Виходячи із власного досвіду, що б  ви порадили тим, хто збирається ним зайнятися?
  - Найперша  порада – бути рішучими у здійсненні наміченої мети. Власники садиб, які надають послуги в обсязі до дев’яти місць для тимчасового проживання туристів, не зобов’язані реєструватися  як  приватні  підприємці, а також  мати якусь спеціальну освіту. Правові та органі­заційні питання такої діяльності регулюються Законом України «Про особисте селянське господарство». Облік господарств, у  тому числі й тих, які займаються організацією  зеленого туризму, здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки.
Приміром, усі члени нашої родини мають основне місце роботи, а прийом та обслуговування  туристів (їх одночасно може перебувати у «Колобаньці» не більше шести осіб) перетворилося для нас у своєрідне хобі, що приносить задоволення і додаткові заробітки. Родинне порозуміння є невід’ємною частиною цього виду занять, адже завдяки йому можна краще розподілити обов’язки, допомогти один одному чи помінятися ролями у складних  ситуаціях. Тож тим, хто збирається зайнятися зеленим туризмом, слід пам’ятати, що це, насамперед, - родинна справа!

 

Записала   Т. Поліщук, 
директор Валківського краєзнавчого музею.


На знімку: Світлана ОМЕЛЬКОВЕЦЬ (справа) під час проведення у своїй садибі народного свята Масниці.

 

Переглядів: 214 | Додав: salal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: